непримхливий
НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують); НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ (який приймає все без розбору). Дешевого й невибагливого українського робітника з Галичини знали всі закордонні фабриканти й поміщики (П. Козланюк); Коханки за дротом? Це не подобалося навіть неперебірливому Рольфу (П. Загребельний); Нерозбірливий у виборі друзів.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непримхливий — непримхли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- непримхливий — див. скромний Словник синонімів Вусика
- непримхливий — -а, -е. Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах; невибагливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непримхливий — НЕПРИМХЛИ́ВИЙ, а, е. Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах, потребах; невибагливий. Слухняна [Ольга] завжди, непримхлива, Весела завжди, як весна (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
- непримхливий — НЕПРИМХЛИ́ВИЙ, а, е. Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах; невибагливий. Слухняна [Ольга] завжди, непримхлива, Весела завжди, як весна (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 352). Словник української мови в 11 томах