непристойний

НЕПОДО́БНИЙ (який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до даного випадку), НЕНАЛЕ́ЖНИЙ, НЕПРИСТО́ЙНИЙ, НЕБЛАГОПРИСТО́ЙНИЙ заст. (який суперечить прийнятим правилам пристойності, коректності, такту). В штабі французького гарнізону зразу ж переполошились. Адже мав місце неподобний акт громадської непокори (Ю. Смолич); Неналежна поведінка; Могла (Олена) пояснити, що опікун вважав би непристойним, коли б вона захоплювалася творами мужицького поета (Ірина Вільде). — Пор. 2. недоре́чний.

НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму), ЦИНІ́ЧНИЙ, БЕЗСОРО́МНИЙ, БЕЗСТИ́ДНИЙ розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал., РОЗПУ́СНИЙ підсил. (який виражає безсоромність, розпусність); НЕПОДО́БНИЙ, СОРОМІ́ЦЬКИЙ, СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТИДНИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СРАМО́ТНИЙ заст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.); БРУДНИ́Й, МАСНИ́Й розм., СКОРО́МНИЙ розм., СЛА́СНИ́Й розм., ГИДКИ́Й підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм. (про слова, мову, їх зміст); НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, ПОГА́НИЙ, БРИДКИ́Й підсил., НЕПУТЯ́ЩИЙ розм., ПАПЛЮ́ЖНИЙ підсил. розм. (про слова, лайку, анекдот — непристойний і брутальний); ГРУ́БИЙ, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДОБІ́РНИЙ розм., БАЗА́РНИЙ розм. (про лайливі вислови — непристойний і вульгарний); ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ (про малюнок, літературу, фільм); КРУТИ́Й розм., СОЛО́НИЙ розм., ПРИПЕ́РЧЕНИЙ розм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. — виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; — Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... — ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала (Ганна) розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами — її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив (розмову) брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можна повторювати його (ім'я) безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). — Пор. 2. безсоро́мний, 1. нескро́мний, хти́вий.

НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше, РИЗИКО́ВАНИЙ (РИСКО́ВАНИЙ рідше) (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором'язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, — вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). — Пор. 1. непристо́йний.

ХТИ́ВИЙ (схильний до надмірної чуттєвої насолоди, плотського потягу; який виражає плотський потяг), ПОХІТЛИ́ВИЙ, ПЛОТОЛЮ́БНИЙ, СЛАСНИ́Й, СЛАСТОЛЮ́БНИЙ рідше, ПРІАПІ́ЧНИЙ книжн., заст.; МАСНИ́Й розм., МА́СЛЯНИЙ розм. (який виражає хтивість). Почувала (Софія) й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар); Губи його весь час цвітуть у сласній, хтивій усмішці (Є. Гуцало); Його пожадливий погляд нетерпляче блукав по дівочому натовпі і раптом зупинився на Наталці, нахабний, похітливий (С. Добровольський); Справді, таку "Людмилу" ризиковано було б залишити наодинці з сластолюбним Чорномором (Ю. Смолич); Масний погляд; — Коли б мені воля, то я б паничів з п'ять до себе прийняла, — сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима (Панас Мирний). — Пор. 1. непристо́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непристойний — (який не відповідає прийнятим моральним нормам у поведінці та мові) неналежний, неподобний, (без скромності в інтимних справах) безсоромний, безстидний, сороміцький, (про мову) нецензурний, (про картини) порнографічний, (про людину, що поводиться з викликом) грубий, брутальний, цинічний. Словник синонімів Полюги
  2. непристойний — непристо́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непристойний — Недобропристойний, БЕЗСОРОМНИЙ, сороміцький, д. стидовищний, (вираз — ще) неподобний, нецензурний, непотрібний, вуличний, базарний, вульгарний. Словник синонімів Караванського
  4. непристойний — -а, -е. Який виходить за межі загальноприйнятих моральних норм. || у знач. ім. непристойне, -ного, с. Все, що виходить за межі правил пристойності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непристойний — Неподобний Словник чужослів Павло Штепа
  6. непристойний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ, а, е. Який виходить за межі узвичаєних моральних норм. На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи (С. Чорнобривець); // у знач. ім. непристо́йне, ного, с. Усе, що виходить за межі правил пристойності. Словник української мови у 20 томах
  7. непристойний — Непристо́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. непристойний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ, а, е. Який виходить за межі загальноприйнятих моральних норм. На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84); // у знач. ім. непристо́йне, ного, с. Все, що виходить за межі правил пристойності. Словник української мови в 11 томах
  9. непристойний — Непристо́йний, -а, -е Неприличный. Желех. Словник української мови Грінченка