непросипущий

БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм. Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич). — Пор. невипра́вний, 1. несосвіте́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непросипущий — непросипу́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непросипущий — див. непробудний Словник синонімів Вусика
  3. непросипущий — -а, -е. Те саме, що непробудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непросипущий — НЕПРОСИПУ́ЩИЙ, а, е. Звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство – який не знає міри, меж; непробудний (у 2 знач.). Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  5. непросипущий — НЕПРОСИПУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка (Гл., Вибр., 1951, 61). Словник української мови в 11 томах