непідсильний
ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. (досить значної ваги); ЗАВАЖКИ́Й, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ (який має надто велику вагу для того, хто його підіймає). Надсаджуючись, тягала з колодязя важкі відра води (З. Тулуб); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями.. пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Лежав там камінь нелегкий (П. Грабовський); Ті ворини були важкуваті (Ю. Мокрієв); Спробував підняти (ящик) — важкенький (С. Олійник); Заховайтеся (думи) в тумані,.. Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко); Як же вона.. донесла цю, заважку для неї, торбину на своїх згорблених старечих плечах? (Ю. Збанацький); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (П. Кочура); Тихо кректав (малий), вовтузячись із непідсильним йому камінням (І. Ле); Надія.. засмикалась на гарбі з надсильним для неї снопом (В. Логвиненко). — Пор. важе́зний.
ВАЖКИ́Й (про соціально-економічні фактори, обов'язки, турботи тощо — який надто обтяжує когось), ТЯЖКИ́Й, ОБТЯ́ЖЛИВИЙ, ОБТЯЖНИ́Й рідше, СУТУ́ЖНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ підсил., НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ підсил. Народ мусив платити панам важкі податки (І. Нечуй-Левицький); Змальовано в цій творчості невимовно тяжкі умови життя трудящих України (М. Рильський); Роль домашньої господарки для Олімпіади Никанорівни була обтяжливою (Ю. Збанацький); Творчий дух не замороче Ніяка справа обтяжна (Панас Мирний); Батько наш.. не знав ні осоружної канцелярщини, ні сутужної залежності урядової (Олена Пчілка).
Значення в інших словниках
- непідсильний — непідси́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- непідсильний — див. важкий Словник синонімів Вусика
- непідсильний — -а, -е. Те саме, що непосильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непідсильний — НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що непоси́льний. Швидко спустився [Карпо] до малого, що тихо кректав, вовтузячись із непідсильним йому камінням (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- непідсильний — НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що непоси́льний. Швидко спустився [Карпо] до малого, що тихо кректав, вовтузячись із непідсильним йому камінням (Ле, Хмельницький, І, 1957, 36). Словник української мови в 11 томах