неробство

ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІ мн., ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВО зневажл., БАЙДИКУВА́ННЯ розм., ЛІ́НЬКИ мн., розм., БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше. — Людина.. старіє на сьомому десятку літ. А черепаха — символ нехлюйства і ледарства — зберігає молодість до четвертого століття (І. Волошин); Анатоль обважнів: неробство й лінощі поволі розточували самодіяльність і потяг до волі (Я. Качура); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (С. Крижанівський); Сьогодні його (Анатолія) завзятість у роботі сприймалася гірше, ніж чиєсь ледарювання (М. Руденко); (Агафія:) А тут нараз наш Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (І. Франко); Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (І. Франко); А вже як виходили (колгоспники), то кортіло поперед сусіда вискочити в поле й відчувати насолоду, дивлячись, як поспішає сусід, злий на свій сон, на свої ліньки (І. Ле); (Ганна:) А ще скажу й так: жируєш ти! Це все з баглаїв!.. (М. Кропивницький). — Пор. неро́бство.

НЕРО́БСТВО (незайнятість працею, якоюсь справою, діяльністю), БЕЗДІ́ЛЛЯ розм., БЕЗРОБІ́ТТЯ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ГУЛЬТЯ́ЙСТВО зневажл. Узявся бригадир ще раз переконувати Секлету Пилипівну, що її ледарство та неробство до добра не доведе (Остап Вишня); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (С. Крижанівський); — А з нудьги, з гульні та од безробіття можна й Бог зна чого надумать і накоїти (І. Нечуй-Левицький); Грошенята, якими щедро постачали мене батьки, робили своє діло, — вели мене в ресторани, в ті компанії, де процвітають бездумне гультяйство ..та інші зіллячка (В. Речмедін). — Пор. ле́дарство.