неспроста

НЕДАРЕ́МНО (НЕДАРЕ́МНЕ) (не без підстав, не без причин), НЕДА́РМА́, НЕДА́РОМ, НЕДУ́РНО розм., НЕСПРО́СТА розм.; НЕМА́РНО (маючи певні підстави, причини; не без користі). Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно на світі (О. Гончар); Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Л. Дмитерко); Недарма кажуть: яка хата — такий тин, який батько — такий син (Григорій Тютюнник); Її пойняла цікавість — чого це він мучиться? Бо ж неспроста прийшов (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неспроста — неспро́ста прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неспроста — присл. Не без причини, не без підстав; недаром. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неспроста — Недурно Словник чужослів Павло Штепа
  4. неспроста — НЕСПРО́СТА, присл. Не без причини, не без підстав; недаром. Мирослав вичікував, відчувши, що неспроста почав Кирило розмову про .. поїздку (А. Хижняк); // у знач. присудк. сл. – Що ж це я наробила? Це щось неспроста! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. неспроста — НЕСПРО́СТА, присл. Не без причини, не без підстав; недаром. Мирослав вичікував, відчувши, що неспроста почав Кирило розмову про.. поїздку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 174); // у знач. присудк. сл. — Що ж це я наробила? Це щось неспроста! (Н.-Лев., III, 1956, 253). Словник української мови в 11 томах