неумисно

НЕНАВМИ́СНЕ (НЕНАВМИ́СНО) (не обдумуючи заздалегідь, без попереднього наміру), НЕВМИ́СНЕ (НЕУМИ́СНЕ рідко), НЕВМИ́СНО (НЕУМИ́СНО рідко), НЕНАРО́КОМ, БЕЗ У́МИСЛУ (без таємного й вартого осуду наміру). Макітра мов ненавмисне розстебнув пальто і почав розправляти на шиї шовковий галстук (С. Васильченко); Не займав дівчат нікого, да й на мене щось двічі поглянув, та й то ніби так, нехотя, невмисне (Марко Вовчок); Передаючи йому бідон, ненароком чи навмисне торкнулась (Тоня) рукою його руки (О. Гончар); (Тетяна:) Ох, мені горе! Пропаде Финтик даром, і я без умислу буду виною його смерті... (І. Котляревський). — Пор. випадко́во, мимово́лі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неумисно — неуми́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неумисно — див. невмисно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неумисно — НЕУМИ́СНО див. невми́сно. Словник української мови у 20 томах
  4. неумисно — НЕУМИ́СНО див. невми́сно. Словник української мови в 11 томах