нечепуруха

НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний). — Вовка написав обіцянку тримати всі книжки й зошити як новенькі. Подумайте, мій нечепура Вовка — і таке обіцяє! (О. Іваненко); Опинившись під окупантами, Дорка зовсім чомусь занехаяла себе: не вмивалася, ходила нечупарою, нечісаною, на ногах виразки, одежа пошматована, — старченя та й годі (Ю. Яновський); (Кіндрат Антонович:) Хоч би ноги обтер, свинота бісова, так в болоті і преться в горницю (М. Кропивницький); Одного разу до гурту, де грався Олег, підбіг Гриць, чорноокий замазура з рогаткою в руці (Д. Бедзик); І він сватавсь, і посватав, і побрались, і довго після цього не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого "нехлюя", "задрипу", "затьопу", "замурзу" (Грицько Григоренко); — До школи треба приходити чистим, акуратним .. А Гриць, бачите, прийшов невмивакою, ще й сорочку вимазав (І. Цюпа). — Пор. нечепуру́ха.

НЕЧЕПУРУ́ХА розм. (неохайна жінка), НЕТІПА́ХА зневажл., лайл., НЕТІ́ПАНКА зневажл., лайл., НЕХЛЮ́Я зневажл., лайл.; ЗАДРИ́ПАНКА зневажл., лайл., ХВО́ЙДА зневажл., лайл. (у догляді за собою, в одязі тощо). Хівря славить Пріську на всю Мар'янівку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха!.. (Панас Мирний); — Та в мене теж тиха (дружина), — сказав.. Колотуша, — та біда, що нехлюя. Як піду з господи, то як покину, так і застану, — так, як у хліві (Ганна Барвінок); Олександра зовсім розледащіла. Вона почала пити. І перше неохайна, вона стала задрипанкою (М. Коцюбинський). — Пор. нечепу́ра.