нечестивий
ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.). (Маруся:) З того безталанного дня,.. як уздріла я його, мучать мене помисли лукаві, у три ряди облягли грішні думки (Панас Мирний); Неправедне життя; Немила тобі розкіш неправедна (М. Зеров); Жадна нечиста думка не засмітила їй серця (М. Коцюбинський); (Панас (пада перед іконою навколішки):) Согрішив я, окаянний! (М. Кропивницький); Я знаю: нечестиве те кохання (А. Кримський); (Меропія:) Що ж то скаже отець Модестій, як, борони Боже, довідається про це гріховне гульбище (І. Нечуй-Левицький). — Пор. амора́льний.
ГРІ́ШНИК (той, хто грішить), ГРІ́ШНИЙ, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ книжн., заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст. Кожну хвилину я дожидав, що ось-ось Бог покарає мене, такого великого грішника (С. Васильченко); — Перш було, як який грішник попаде сюди (в пекло), то навдивовижу, та й то бували все то душогубці (Г. Квітка-Основ'яненко); Сідала (матушка Раїса) біля дівчинки і.. повчала.., як люто карає Боженька тих нечестивців, котрі їдять у піст скоромне (О. Донченко); (Годвінсон:) Розмова з нечестивим і праведні уста споганить може (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- нечестивий — нечести́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- нечестивий — Злочестивий, неправедний, гріховний; ЯК ІМ. ГРІШНИК, геретик, нехрист. Словник синонімів Караванського
- нечестивий — див. чорт Словник синонімів Вусика
- нечестивий — -а, -е, книжн., заст. У віруючих – який ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. || у знач. ім. нечестивий, -вого, ч.; нечестива, -вої, ж. Людина, яка порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; грішник, грішниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нечестивий — див. демон Словник чужослів Павло Штепа
- нечестивий — НЕЧЕСТИ́ВИЙ, а, е, книжн., заст. Для тих, хто вірить у Бога, ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні настанови; гріховний. І три папи, і баронство .. Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий Против Христа (Т. Словник української мови у 20 томах
- нечестивий — НЕЧЕСТИ́ВИЙ, а, е, книжн., заст. У віруючих — який ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. І три папи, і баронство.. Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий Против Христа (Шевч. Словник української мови в 11 томах