1. Словник синонімів української мови

нечутний

БЕЗЗВУ́ЧНИЙ (який не супроводжується звучанням, якого не чути), БЕЗГУ́ЧНИЙ рідше, НЕЧУ́ТНИЙ, БЕЗШУ́МНИЙ (який відбувається без шуму). Від беззвучного сміху беззубий рот йому розтягся аж до вух (П. Панч); Безгучною процесією пройшли вони поміж спустілими мурами (М. Коцюбинський); Десь у хвойній верховині завовтузилася білка і, збита її безшумним стрибком, суха шишечка довго летіла, постукуючи по галузках, на землю (О. Донченко). — Пор. 1. ти́хий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечутний — нечу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нечутний — -а, -е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. || Тихий, безшумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нечутний — НЕЧУ́ТНИЙ, а, е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. Далекі гудки паровозів та пароплавів, зовсім нечутні вдень, вночі стають наче гучніші, більш хвилюючі і тривожні (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. нечутний — НЕЧУ́ТНИЙ, а, е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. Далекі гудки паровозів та пароплавів, зовсім нечутні вдень, вночі стають наче гучніші, більш хвилюючі і тривожні (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
  5. нечутний — Нечутний, -а, -е Неслышный. Словник української мови Грінченка