нещадний

ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ, ВА́РВАРСЬКИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ, ЗВІРИ́НИЙ, ВО́ВЧИЙ, БУЗУВІ́РСЬКИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ заст., БЕЗЩА́ДНИЙ заст. (якому притаманна надзвичайна жорстокість); ДРАКО́НІВСЬКИЙ (перев. із сл. закон); ІНКВІЗИ́ТОРСЬКИЙ (про дії, звичаї, заходи тощо). Та ворог, пустивши ракету, жорстокий, нещадний і злий, ударив огнем з кулемета по нашій сестричці малій (М. Упеник); Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Григір Тютюнник); Олігархічна держава (Спарта) виховувала своїх громадян абсолютно безжальними до чужинців і власних рабів (з газети); — Як же можна в папірці смерть накликати на людину? Хтось дуже безсердечний писав оцей контракт (М. Стельмах); Колись жив у нашому селі пан Старджинський. Кажуть люди, що дуже лихий, немилосердний був до своїх кріпаків (Легенди та перекази); Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий та щасливий та немилостивий — себелюбець і самоправець (Марко Вовчок); Твердо стіймо за рідну країну, Все віддаймо їй, милі брати, Бо хотять і шукають загину Її люті, нелюдські кати (П. Грабовський); Полюбив той жорсткий пан дідуся (Ганна Барвінок); Дикунська розправа сколихнула в його.. душі всі сили благородного обурення і священного гніву (Ю. Смолич); — Варварські окупанти спалили моє добро, записи й наукові спостереження (Ю. Яновський); Всі знали вовчу вдачу варягів, і всі раді були з того, що Володимир вивіз варязькі полки у Візантію (Юліан Опільський); Яких тільки витончених бузувірських засобів не вигадували (фашисти), щоб убивати (з газети); Людина втратила людський образ: це була тварина тупа, жорстока й безпощадна (З. Тулуб); Проти скромних діячів українських недільних шкіл.. були застосовані драконівські закони (О. Білецький); — Політичної думки в Росії, власне, немає.. Інквізиторська цензура давить її в самих зернах, знищує в зародку (В. Канівець).

ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. — надзвичайно сильний), СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ розм.; ТРІСКУ́ЧИЙ, СКРИПУ́ЧИЙ розм. (про мороз). Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (І. Франко); Раз після довгої лютої спеки почалася страшна буря (казка); Тривали нестерпні холоди (І. Ле); Надворі була страшна спека (І. Нечуй-Левицький); А зав'юга на порозі, Холоди пішли страшні (Д. Білоус); Мороз був скажений (Й. Багмут); У нас така скажена спека знову, що аж думки в голові розтають (Леся Українка); Несамовиті вітри закручували туман у тугі чорні спіралі (В. Собко); То земля парує під промінням нещадного сонця (Ю. Збанацький); Безпощадне сонце ворогує з землею (О. Довженко); Над кораблем похмура тінь від хмарки і нещадний рясний дощ (О. Левада); Шалений вітер ламав дерева, зривав дахи (М. Трублаїні); Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); Під злу завірюху Навальний вітрище Руйнує, ламає поміж деревами Лиш ті, що найвищі (А. Кримський); Я все тут.. люблю У всяку пору. І травень розквітлий.., І січень, коли завірюха злюща (П. Дорошко); Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове... (В. Сосюра); Гримить-гуде за тучами, Ллє зливою злостивою Над матір'ю над сивою (М. Рильський); Гуде, висвистує оскаженілий вітер (А. Хижняк); Від пекельної спеки люди мусили ховатись до своїх саманових темних халупок (О. Досвітній); У канцелярії панував пекельний холод (І. Франко); Від нестямної спеки ви зневіряєтесь на свої очі (Панас Мирний); Немилосердне степове сонце щоліта випивало з річки половину води (М. Іщенко); Осатанілий вітер розхитував бурову (І. Цюпа); Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Я. Гримайло); Скалочками виблискує на подвір'ї скрипучий мороз (І. Микитенко). — Пор. 1. несте́рпний, 1. си́льний.

СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов'язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості), КРУТИ́Й, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕЩА́ДНИЙ підсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ підсил., БЕЗЖА́ЛІСНИЙ підсил., БЕЗЖА́ЛЬНИЙ підсил., ЗАЛІ́ЗНИЙ підсил., ЖОРСТО́КИЙ підсил., ЖОРСТКИ́Й, ШОРСТКИ́Й розм., СТРО́ГИЙ рідше, ДРАКО́НІВСЬКИЙ підсил. Скоро сувора служба відучить вас від.. сантиментів (Г. Хоткевич); — Мені вже пора годувати його, бо в нього суворий режим (Є. Гуцало); — Я розробив найсуворішу систему конспірації (Ю. Яновський); Ми оголосили нещадний вирок підлоті й блюзнірству минулого (І. Микитенко); Критика повинна бути в нас пряма, точна, глибока й немилосердна (П. Тичина); Залізна дисципліна; Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент — гігієна праці письменникам потрібна більше, ніж кому іншому (С. Васильченко); Драконівський закон.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нещадний — Безпощадний, (реґіоналізм) І твої всі втіхи молодії мов мороз нещадний поморозить. [Звн 187]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. нещадний — неща́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нещадний — Жорстокий, безжалісний, жорстокосердий, немилосердний, непримиренний, безкомпромісний, (погляд) грізний. Словник синонімів Караванського
  4. нещадний — див. жорстокий; нищівний Словник синонімів Вусика
  5. нещадний — [неишчаднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. нещадний — -а, -е. 1》 Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний, безпощадний. || Власт. такій людині. || Який виражає жорстокість, непримиренність; грізний. || Пройнятий великим завзяттям, наполегливістю; дуже сильний. 2》 Який дуже дошкульно діє (про вітер, сонце, мороз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нещадний — НЕЩА́ДНИЙ, а, е. 1. Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний, безпощадний. Ненависть до ворогів повинна бути в нас нещадна, як нещадною була вона і в Шевченка (П. Словник української мови у 20 томах
  8. нещадний — НЕЩА́ДНИЙ, а, е. 1. Який не знає пощади; жорстокий, непримиренний, безпощадний. Ненависть до ворогів повинна бути в нас нещадна, як нещадною була вона і в Шевченка (Тич. Словник української мови в 11 томах