нищитися

РУЙНУВА́ТИСЯ (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ і т. ін.), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, НИ́ЩИТИСЯ, ВАЛИ́ТИСЯ, ЛАМА́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ, ТРОЩИ́ТИСЯ, РОЗТРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯ рідко; ОБВА́ЛЮВАТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, СИ́ПАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ (про дах, огорожу тощо). — Док.: зруйнува́тися, розвали́тися, зни́щитися, завали́тися, розлама́тися, розпа́стися, розси́патися, розтрощи́тися, розруйнува́тися, обвали́тися, ви́вітритися, обси́патися. Чи ти бачив: під час землетрусу Як за коротку хвилину руйнується все до останку (М. Зеров); Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (І. Нечуй-Левицький); Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); Там хата батьківська валиться, — нічим її полагодити (Панас Мирний); Раптом затріщало все, тісними стали береги, ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Оселя, спалахнувши, розпалась у пожарі (М. Бажан); Вдарив такий грім, що башта розсипалась на шматочки (І. Нечуй-Левицький); Я торік.. Заїздив у своє село... Завалилась рідна хата, Рідну греблю рознесло... (О. Олесь); Сирота йшов по м'якому.. Крах! Розтрощилась равликова хатка (Є. Гуцало); За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище (О. Гончар); Після нічного бомбардування місто ще горіло, обвалювалися стіни лікарень і шкіл (В. Кучер); Повітка похилилась набік,.. огорожа сиплеться (І. Нечуй-Левицький); Я.. відчував крізь димку нерухому, як обсипався дах княжого дому (М. Зеров). — Пор. 1. розпада́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нищитися — ни́щитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нищитися — -щуся, -щишся, недок. 1》 Руйнуватися, ламатися, псуватися і т. ін. 2》 Пас. до нищити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нищитися — НИ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок. 1. Руйнуватися, ламатися, псуватися і т. ін. Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); В дорогу!... Словник української мови у 20 томах
  4. нищитися — Ни́щитися, -щуся, -щиться, -щаться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нищитися — НИ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, недок. 1. Руйнуватися, ламатися, псуватися і т. ін. Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Мирний, IV, 1955, 240); В дорогу!... Словник української мови в 11 томах
  6. нищитися — Нищитися, -щуся, -щишся гл. Разоряться, уничтожаться. Словник української мови Грінченка