новела

ОПОВІДА́ННЯ (невеликий за обсягом прозовий художній твір), МІНІАТЮ́РА, ОПОВІ́ДКА розм. рідко, ПОВІ́СТКА заст., ПРИПОВІ́СТКА діал.; НОВЕ́ЛА (про незвичайну подію з несподіваним кінцем). Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра" (Панас Мирний); Батьківщина зазнала великих мук: чи можна ж убгати їх в одну новелу, сонет, в мініатюру? (П. Тичина); Першу смішненьку оповідку ("Урок") я написав улітку 1917 року в місті Полтаві (О. Ковінька); В Коломні друкується збірка моїх повісток (А. Кримський); У мене є невеличка, давно вже написана, приповістка "День у дорозі" (Панас Мирний); Великого значення.. письменник (І. Франко) надавав жанрові оповідання, новели (з наукової літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

новела — Нове́ла: — додаток до збірки законів, що вносить в них зміни [XIX] Так у головній основі виглядає § 1 новели карного закону, яка завдяки невичерпаному та невтомному хлопофільству галицьких послів Пінінського... Словник з творів Івана Франка
новела — нове́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
новела — (від лат. novellоs — новий) коротке оповiдання пpо незвичайну подiю з несподiваним фiналом, складними настpоями, пеpеживаннями пеpсонажiв. Мова лаконiчна, точна, обpазна: “Новина”, “Камінний хрест” (В. Стефаник). Словник стилістичних термінів
новела — [новела] -лие, д. і м. -л'і Орфоепічний словник української мови
новела — -и, ж. Невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Великий тлумачний словник сучасної мови
новела — Оповідка, див. розказ Словник чужослів Павло Штепа
новела — НОВЕ́ЛА, и, ж. Невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелу свою, чи краще образок з життя молдаван, почав уже (М. Коцюбинський); Великого значення серед прозових жанрів письменник [І. Франко] надавав жанрові оповідання, новели (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
новела — нове́ла (італ. novella, букв. – новина) коротке оповідання, найчастіше з оригінальною, несподіваною кінцівкою. Словник іншомовних слів Мельничука
новела — Короткий прозовий твір із одноплановим сюжетом і виразною композицією; споріднений з драмою; у закінченні н. часто подається гол. ідея твору. Універсальний словник-енциклопедія
новела — НОВЕ́ЛА, и, ж. Невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелу свою, чи краще образок з життя молдаван, почав уже (Коцюб., III, 1956, 128); Великого значення серед прозових жанрів письменник [І. Словник української мови в 11 томах