1. Словник синонімів української мови

ніжити

ПЕ́СТИ́ТИ (ПЕ́СТУВАТИ) (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИ фольк., ЛЮБУВА́ТИ розм., ПРИЛА́СКУВАТИ рідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Вона пригортала відважне хлоп'я, пестила його і цілувала, мов рідне (Я. Баш); Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить (пісня); (Оленка:) Татку! Іван радісно обнімає її, приголублює (О. Левада); — Матір одягну, як паню, і буду її ніжити й пестувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Колисала-леліяла мамка дитиночку, Так му файно заспівала — любий мій синочку (пісня); Стара як обійняла її, то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок); Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Словник Б. Грінченка); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини — лащить їх (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніжити — ні́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ніжити — Пестити, голубити, милувати, пестувати, жм. мазати <�пирогом>. Словник синонімів Караванського
  3. ніжити — див. пестити Словник синонімів Вусика
  4. ніжити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Оберігаючи від труднощів, неприємностей і т. ін., прихильно, тепло ставитися до кого-небудь, виявляти любов і ласку. 2》 Пестити, голубити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ніжити — Голубити, виголублювати, виголубити, повиголублювати, зголублювати, зголубити, позголублювати, наголублювати, поголублювати, поголубити, приголублювати, приголубити, поприголублювати, уголублювати, уголубити, повголублювати, лащити, злащувати, злащити... Словник чужослів Павло Штепа
  6. ніжити — НІ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. 1. Оберігаючи від труднощів, неприємностей і т. ін., прихильно, тепло ставитися до кого-небудь. А в батька, що тільки захоче [Тимоха], все випросить, бо батько його дуже любив, і ніжив, і поважав (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. ніжити — НІ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Оберігаючи від труднощів, неприємностей і т. ін., прихильно, тепло ставитися до кого-небудь, виявляти любов і ласку. Словник української мови в 11 томах