обвіватися

I. ОПАДА́ТИ (ОБПАДА́ТИ) (про листя, пелюстки, плоди тощо — відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ (ОСИПА́ТИСЯ), СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯ рідше (про листя, пелюстки). — Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися (оси́патися), обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки (квіток черешні) обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвіватися — обвіва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвіватися — [обв'іватиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. обвіватися — -аюся, -аєшся і обвіюватися, -ююся, -юєшся, недок., обвіятися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Відриватися, відпадати під подувом вітру; обсипатися. 2》 тільки недок. Пас. до обвівати і обвіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвіватися — ОБВІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ОБВІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Відриватися, відпадати під подувом вітру; обсипатися. Листя обвіялося. 2. перен. Перейматися яким-небудь почуттям, настроєм. Словник української мови у 20 томах
  5. обвіватися — ОБВІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОБВІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Відриватися, відпадати під подувом вітру; обсипатися. 2. тільки недок. Пас. до обвіва́ти і обві́ювати. Словник української мови в 11 томах