обвіятися
I. ОПАДА́ТИ (ОБПАДА́ТИ) (про листя, пелюстки, плоди тощо — відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ (ОСИПА́ТИСЯ), СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯ рідше (про листя, пелюстки). — Док.: опа́сти, обпа́сти, облеті́ти, спа́сти, обси́патися (оси́патися), обби́тися, обві́ятися. Літечко минає, листя опадає (П. Куліш); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю (О. Довженко); Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (М. Рильський); Наступили ті осінні тихі та смутні дні,.. коли спадає з дерева останнє пожовкле листя (С. Васильченко); Білі пелюстки (квіток черешні) обсипались на землю, як сніг (О. Донченко); Осипалось листя, пішли дощі, холоди (А. Головко); Людське жито вже сипалось, а осавула все загадував на панщину (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- обвіятися — обві́ятися 1 дієслово доконаного виду обсипатися; перейматися яким-небудь почуттям, настроєм обві́ятися 2 дієслово доконаного виду закінчувати віяти зерно нового врожаю розм. Орфографічний словник української мови
- обвіятися — I див. обвіватися. II див. обвіюватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвіятися — ОБВІ́ЯТИСЯ¹ див. обвіва́тися. ОБВІ́ЯТИСЯ² див. обві́юватися². Словник української мови у 20 томах
- обвіятися — ОБВІ́ЯТИСЯ¹ див. обвіва́тися. ОБВІ́ЯТИСЯ² див. обві́юватися². Словник української мови в 11 томах
- обвіятися — Обвіватися, -ва́юся, -єшся сов. в. обвіятися, -віюся, -єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки. Г. Барв. 128. Словник української мови Грінченка