обезталанити
ЗНЕДО́ЛЮВАТИ (робити когось нещасним), ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, ОБЕЗТАЛА́НЮВАТИ рідко. — Док.: знедо́лити, обездо́лити, обезтала́нити. Чому смуток, і невдоволення, і грізні передчуття гризуть ваше серце? Чи не тому часом, що ви пролили багато людської крові, знедоливши десятки мільйонів людей? (О. Довженко); Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезталанити — обезтала́нити дієслово доконаного виду знедолити Орфографічний словник української мови
- обезталанити — див. обезталанювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезталанити — ОБЕЗТАЛА́НИТИ див. обезтала́нювати. Словник української мови у 20 томах
- обезталанити — ОБЕЗТАЛА́НИТИ див. обезтала́нювати. Словник української мови в 11 томах