обжерливий
НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обжерливий — обже́рливий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
- обжерливий — див. ненажера Словник синонімів Вусика
- обжерливий — -а, -е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обжерливий — ОБЖЕ́РЛИВИЙ, ОБЖИ́РЛИВИЙ, а, е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть; ненажерливий. Словник української мови у 20 томах
- обжерливий — Обже́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обжерливий — ОБЖЕ́РЛИВИЙ, а, е, зневажл. Який багато й пожадливо їсть. *Образно. Встає Україна, до зброї стає.. Отам і зламаєш ти шию собі, Обжерливий звіре імперіалізму! (Бажан, Роки, 1957, 249). Словник української мови в 11 томах
- обжерливий — Обжерливий, -а, -е Прожорливый. Вх. Лем. 441. Словник української мови Грінченка