1. Словник синонімів української мови

обкаменувати

ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок.: обклада́ти, обмо́щувати, облицьо́вувати, обличко́вувати, личкува́ти, виклада́ти, обмуро́вувати. Працювали швидко, обкладаючи окоп твердим корінням і корчомаками, знайденими у яру (Григорій Тютюнник); Вони.. зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком, і посадили туди качечку, а самі знову пішли по грибки (казка); Вони хутром закутали їй ноги, обмостили княгиню (С. Скляренко); Ситал — новий мікрокристалічний матеріал.. Його плитами облицьовують стіни, підлогу (з газети); Горбик виклали дерном і пересадили сюди з землею кущик глоду (В. Петльований); У Вишні, трохи за селом, були три гарячі джерела.. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкаменувати — обкаменува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обкаменувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Обкласти камінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкаменувати — ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, діал. Обкласти камінням, цеглою. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  4. обкаменувати — ОБКАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Обкласти камінням. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Вільде, На порозі, 1955, 277). Словник української мови в 11 томах