обклеїти

ОБКЛЕ́ЮВАТИ (ОКЛЕ́ЮВАТИ) (клеючи, вкривати поверхню чого-небудь), ОБЛІ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: обкле́їти (окле́їти), обліпи́ти. Вони почали обклеювати шибки на веранді (В. Кучер); Ніна Федорівна набрала з нього (джерела) води повну пляшку, оклеїла її етикеткою (О. Гончар); І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обклеїти — обкле́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обклеїти — [обклейітие] -йу, -йіш Орфоепічний словник української мови
  3. обклеїти — див. обклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обклеїти — ОБКЛЕ́ЇТИ див. обкле́ювати. Словник української мови у 20 томах
  5. обклеїти — Обкле́їти, -кле́ю, -кле́їш, -кле́ять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обклеїти — ОБКЛЕ́ЇТИ див. обкле́ювати. Словник української мови в 11 томах
  7. обклеїти — Обкле́їти см. обклеювати. Словник української мови Грінченка