обкраювати
ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм., ОБКРОМСА́ТИ розм., ПІДЧИКРИ́ЖИТИ розм. (надто коротко). — Недок.: обрі́зувати (обріза́ти), підрі́зувати (підріза́ти), обтина́ти, втина́ти (утина́ти), підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив (Тиміш) вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п'явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).
Значення в інших словниках
- обкраювати — обкра́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обкраювати — -юю, -юєш, недок., обкраяти, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Дуже коротко або нерівно підрізувати щось кругом, з усіх боків. 2》 перен. Надмірно скорочуючи, обмежуючи, погіршувати що-небудь. 3》 перен. Залишаючи собі, не віддавати кому-небудь певну частину чогось призначеного для нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкраювати — ОБКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Дуже коротко або нерівно підрізувати щось кругом, з усіх боків. 2. перен. Залишаючи собі, не віддавати кому-небудь певну частину чогось призначеного для нього. Словник української мови у 20 томах
- обкраювати — ОБКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Дуже коротко або нерівно підрізувати щось кругом, з усіх боків. 2. перен. Надмірно скорочуючи, обмежуючи, погіршувати що-небудь. Пролетаріат.. Словник української мови в 11 томах