обладнати

КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. (все або багато чогось, у багатьох місцях або у всіх); ПРИДБАВА́ТИ рідко (купивши, ставати власником чогось); НАБИРА́ТИ розм. (тканину); СПРАВЛЯ́ТИ розм. (одяг, взуття тощо); ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ВІДКУПО́ВУВАТИ, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПА́ТИ розм. (щось у когось раніше ним придбане). — Док.: купи́ти, набу́ти, накупи́ти, накупля́ти, скупи́ти, придба́ти (широковживане) набра́ти, спра́вити, узя́ти (взя́ти), обладна́ти розм. перекупи́ти, відкупи́ти, окупи́ти. Він недавно зачепив її в крамниці, куди вона прийшла купувати деякий крам (І. Нечуй-Левицький); Поїхав Яхонтов на станцію купляти вугілля (А. Шиян); Якось Ви писали, Шановний Опанасе Яковичу, що полтавці думають набути у мене моє оповідання "Дорогою ціною" (М. Коцюбинський); Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, — ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко); — А чому ж ви, Дорохтею, не забули в цій самій Балті свічок накупити? (М. Стельмах); Він і в монастирі весь час скуповував коней (П. Загребельний); Придбали хутір, став і млин (Т. Шевченко); Марина Карпівна гризла голову Івану Федоровичу, щоб їхав у місто і набирав їй на плаття (Панас Мирний); — А чого там лиха твоя годинонька? Я вже знаю чого! Це тим, що я тобі не справляю суконних дорогих жупанів та шерстяних спідниць (І. Нечуй-Левицький); — Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Г. Квітка-Основ'яненко); Крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать (Т. Шевченко).

ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати (влашто́вувати), устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. (Ніна:) Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала (невістка) себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). — Пор. осна́щувати.

ОСНА́ЩУВАТИ чим (забезпечувати необхідними технічними засобами, пристроями), ОСНАЩА́ТИ, ОБЛА́ДНУВАТИ, ОЗБРО́ЮВАТИ. — Док.: оснасти́ти, обладна́ти, озбро́їти. Бригада збирає оті суденця.., оснащує тонкими навігаційними приладами (В. Собко); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з журналу); Озброїти завод новою технікою. — Пор. 1. обладна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обладнати — обладна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обладнати — див. обладнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обладнати — ОБЛАДНА́ТИ див. обла́днувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обладнати — ОБЛАДНА́ТИ див. обла́днувати. Словник української мови в 11 томах