облюбувати

ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. — Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); — Оберу собі таку (жінку), що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака).

УПОДО́БАТИ (ВПОДО́БАТИ) (віддати комусь, рідше чомусь перевагу, визнати кращим), СПОДО́БАТИ, ОБЛЮБУВА́ТИ, ЗЛЮБИ́ТИ перев. з част. н е, УЛЮБИ́ТИ (ВЛЮБИ́ТИ) розм.; НАЗНА́ТИ розм. (познайомившись, уподобати). Коли бабуся була молодою, уподобав її якийсь парубок (С. Васильченко); — Забирайте рушниці, порох, і кулі, і все, що хто собі вподобав (В. Гжицький); — Сподобав ваш Гаврилко нашу дочку, нашій дочці сподобався ваш син, — вони й побралися (Л. Яновська); Зразу не злюбили мене в селі за таку переміну (Лесь Мартович); Стара пані улюбила його, що він такий тихий, увічливий красунь (С. Васильченко); Раніше, бувало, назнає парубок дівчину, то зараз же й скаже батькові та матері, а ті підуть на оглядини (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облюбувати — облюбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облюбувати — Облюбувати й уподобати До паралельних дієслів з однаковим значенням належать дієслова облюбувати й уподобати: «Він облюбував уже собі місце, щоб звідти все було видно» (А. Шиян); «А я тобі заспіваю другої, коли цеї не вподобав» (П. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. облюбувати — див. облюбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облюбувати — ОБЛЮБУВА́ТИ див. облюбо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. облюбувати — ОБЛЮБУВА́ТИ див. облюбо́вувати. Словник української мови у 20 томах