обнатужувати

ОБТЯ́ЖУВАТИ (перевантажуючи зайвим, додатковим, робити важким для кого-небудь — про роботу, обов'язки і т. ін.; ускладнювати, робити важчим для сприймання), ТЯЖИ́ТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше, ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ підсил., ПЕРЕВАНТА́ЖУВАТИ підсил., ОБНАТУ́ЖУВАТИ діал. — Док.: обтя́жити, обважни́ти, переобтя́жити, переванта́жити, обнату́жити. Служба обтяжувала Петра Антоновича, вимагала частих виїздів (М. Олійник); Любо навіть було виконувати той наказ, він не тяжив, не сердив (Г. Хоткевич); Він багато читав, але ерудиція не обважнює йому плечі, книжна мудрість не робить старшим (Ю. Мартич); Своїх хлопців.. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці (О. Гончар); Як не міг (Сава) її кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хворий (О. Кобилянська); Ступакова зрозуміла, що Клаві не треба співчувати, її не треба умовляти, щоб не перевантажувала себе, бо дівчина образиться (Д. Ткач); Обнатужили його роботою (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнатужувати — обнату́жувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. обнатужувати — -ую, -уєш, недок., обнатужити, -жу, -жиш, док., перех., діал. Переобтяжувати когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обнатужувати — ОБНАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Переобтяжувати. Обнатужили його роботою (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. обнатужувати — ОБНАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, діал. Переобтяжувати. Обнатужили його роботою (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. обнатужувати — Обнатужувати, -жую, -єш сов. в. обнатужити, -жу, -жиш, гл. Обременять, обременить. Обнатужили його роботою. Харьк. г. Словник української мови Грінченка