1. Словник синонімів української мови

обов'язаний

ПОВИ́НЕН (ПОВИ́ННИЙ) присудк. сл. (має своїм обов'язком робити щось, мати якусь якість, властивість), МА́Є, МУ́СИТЬ, ЗОБОВ'Я́ЗАНИЙ, ОБОВ'Я́ЗАНИЙ заст. (при вираженні необхідності через певні обставини робити щось, бути якимсь). Що винен, оддати повинен (прислів'я); — Зараз ти ростеш, все в тобі грає, але в твоєму підлітковому віці людина вже повинна і замислюватись над собою, над своїми вчинками (О. Гончар); Батько Юпітер втишає їх клопіт: "Нове покоління Має постать на землі, не подібне до давніх злочинців" (переклад М. Зерова); — Бідняк мусить восени продавати свій хліб на податі та борги по сорок-п'ятдесят копійок (М. Стельмах); — Якщо ти чесна людина, то скажи — ти її любиш? — Я не зобов'язаний говорити будь-кому про свої почуття, — мовив я (Є. Гуцало); Як якому робітникові при роботі лучиться нещастя: смерть, каліцтво чи що, то щоби власник обов'язаний був платити за шпиталь і ліки (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обов'язаний — обов'я́заний прикметник зобов'я́заний арх. Орфографічний словник української мови
  2. обов'язаний — -а, -е, заст. Зобов'язаний, завдячений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обов'язаний — Зобов'язаний, повинний, повинен Словник чужослів Павло Штепа
  4. обов'язаний — ОБОВ'Я́ЗАНИЙ, а, е, заст. Зобов'язаний. – Зі всіми підгірськими громадами ми стоїмо в зв'язку: вони обов'язані нам, а ми їм доносити якнайшвидше всякі вісти [вісті] (І. Франко); Як щиро впевняла ти, що ми обов'язані бути мучениками, героями (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах