обпалюватися

ОБГОРЯ́ТИ (частково згоряти в одному місці або місцями по всій поверхні), ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ (ОСМА́ЛЮВАТИСЯ), ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯ підсил. (покриваючись шаром вугілля). — Док.: обгорі́ти, обпали́тися, обсмали́тися (осмали́тися), обву́глитися. Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Яновський); Погріб зверху вже обгорів (І. Нечуй-Левицький); Колись і дядько Іван був.. обсмалився на такій пожежі, викликаній всього лиш іскрою від комбайна (О. Гончар); Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпалюватися — обпа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обпалюватися — -ююся, -юєшся, недок., обпалитися, -палюся, -палишся, док. 1》 Те саме, що обгоряти. 2》 тільки недок. Пас. до обпалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпалюватися — ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. Те саме, що обгоря́ти. Палиця обпалювалась на кінці; *Образно. Обтрусився з вогню, обпалився в біді, Делегате, мій брате, в гарячім труді! (Мал., Запов. джерело, 1959, 22). 2. тільки недок. Пас. до обпа́лювати. Словник української мови в 11 томах
  4. обпалюватися — ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. Те саме, що обгоря́ти. Палиця обпалювалась на кінці; * Образно. Обтрусився з вогню, обпалився в біді, Делегате, мій брате, в гарячім труді! (А. Словник української мови у 20 томах
  5. обпалюватися — обпа́люватися (опа́люватися) засмагати (ср, ст): “Але, знаєш, ти зовсім, зовсім не обпалилася!” – докинув, спершись ліктем на подушці (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт