обперезати

ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.: обв'яза́ти, перев'яза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), підпереза́ти, ув'яза́ти (вв'яза́ти), пов'яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув'язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов'язати галстук. — Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.

ОТО́ЧУВАТИ (про ліс, дерева, будівлі і т. ін. — міститися навколо чого-небудь), ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше), ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБСТУПА́ТИ (ОСТУПА́ТИ розм.), ОСЯГА́ТИ, ОБСТАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБВО́ДИТИ, ОБІЙМА́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше; ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ) (перев. півколом); ОБНИ́ЗУВАТИ (бути розміщеним навколо чогось рядками); ОПОЯ́СУВАТИ рідше (у вигляді смуги); ОГОРО́ДЖУВАТИ рідше, ОБДАВА́ТИ діал. — Док.: оточи́ти, опереза́ти (обпереза́ти), обхопи́ти (охопи́ти), обступи́ти (оступи́ти), осягну́ти (осягти́), обста́ти, опови́ти, облягти́, обви́ти, обве́сти, обійня́ти, обігну́ти, обниза́ти, опоясати, огороди́ти, обда́ти. Старі дуби оточували галявину (О. Донченко); Москву оперізують світлі житлові масиви, кожний з яких — сучасне місто середньої величини (з газети); Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Б. Грінченко); Сам (Чохов) пішов шукати воду. Він знайшов її у тихій заводі, яку зі всіх боків обступали комиші (Григорій Тютюнник); Маленьку хату оступили кругом високі ясени (С. Васильченко); Їдем лісом, нас ліс Мов наметом осяга (П. Грабовський); Тече струмок в своїм багнистім ложі. Його обстали берестки малі (М. Бажан); Ліс темними крилами своїми озеро оповив (І. Волошин); Сумні млини облягли широкий майдан (Панас Мирний); Висока кам'яна стіна обвивала сад; Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Ю. Смолич); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Обнизали вони (хатки) кругом низкою глибоку долину (І. Нечуй-Левицький); Сотні тисяч москвичів (захищаючи Москву від фашистських загарбників) цілодобово працювали на будівництві оборонних рубежів, що опоясували столицю (з журналу); Пробігла (Люба) біля верб, що живою рамкою огороджували лісове подвір'я (М. Стельмах); Високо.. випинається Рарив. Його обдає темно-зелений ліс (О. Кобилянська).

ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв'язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше), УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПОЯ́СУВАТИ розм. — Док.: підпереза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), упереза́ти (впереза́ти), перепереза́ти, опоя́сати, перепоясати. Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком (О. Ковінька); Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував доточений (бо нестачало) вузенький пояс (В. Земляк); В нього була така сама гімнастьорка, як у Шаптали, але як же хвацько переперізував її пояс (П. Загребельний). — Пор. обв'я́зувати.