обпухати

ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм., ОБПУХА́ТИ рідше; ПІДПУХА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ (трохи); ПІДТІКА́ТИ (від незначного підшкірного крововиливу). — Док.: опу́хнути (опу́хти), напу́хнути, спу́хнути (спу́хти), обпу́хнути (обпу́хти), підпухнути, припу́хнути, підтекти. (П'ятиокий:) Вогнем опекло... Пухне... язик пухне. (Архип:) Бджола за язика вкусила (Л. Дмитерко); Важка була людська мука, ноги опухали, руки німіли (Ю. Яновський); Ноги вже менше болять і не так напухають (Леся Українка); Його широке синювате обличчя починало брякнути з самогону (І. Микитенко); На його високому лобі спухає і тремтить продовжня прожилка (М. Стельмах); Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (О. Гончар). — Пор. 1. набрякати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпухати — обпуха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обпухати — -аю, -аєш, недок., обпухнути і обпухти, -ну, -неш, док., рідко. Те саме, що опухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпухати — ОБПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПУ́ХНУТИ і ОБПУ́ХТИ, ну, неш, док., рідко. Те саме, що опуха́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. обпухати — ОБПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПУ́ХНУТИ, ОБПУ́ХТИ, ну, неш, док., рідко. Те саме, що опуха́ти. Словник української мови у 20 томах