обрамлювати

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрамлювати — (оточувати що-небудь у вигляді смуги) обрамляти, окантовувати, обхоплювати, облямовувати. Словник синонімів Полюги
  2. обрамлювати — обра́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обрамлювати — див. обрамляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обрамлювати — ОБРА́МЛЮВАТИ див. обрамля́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. обрамлювати — ОБРА́МЛЮВАТИ див. обрамля́ти. Словник української мови у 20 томах