1. Словник синонімів української мови

обридження

ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.; ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) заст. (за допомогою чарів). Притишений голос дратує Віру, викликає в ній зараз не тільки відразу, але й обурення (А. Шиян); Перед ним стояла майже повна склянка горілки.. Микола, переборюючи огиду, випив до дна (Д. Ткач); Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде); Так, в догоду його міркуванням вона.. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє (О. Гончар); Усі стояли за ділом своїм, хто насторожений своїм клопотом, хто втомлений до осоруги на світ цілий, — своєї досади (Марко Вовчок); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї (М. Коцюбинський). — Пор. непри́язнь.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обридження — обри́дження іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обридження — -я, с., розм. Те саме, що обрида. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обридження — ОБРИ́ДЖЕННЯ, я, с., розм. Те саме, що обри́да. З жахом і обридженням він кинув огидливу страву геть від себе (Фр., IV, 1950, 175); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї, такою мізерною видається вона мені (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. обридження — ОБРИ́ДЖЕННЯ, я, с., розм. Те саме, що обри́да. З жахом і обридженням він кинув огидливу страву геть від себе (І. Франко); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї, такою мізерною видається вона мені (М. Словник української мови у 20 томах