1. Словник синонімів української мови

обродитися

НАРОДИ́ТИ без додатка (про пологи, пологовий акт), РОДИ́ТИ, РОЗРОДИ́ТИСЯ, ОБРОДИ́ТИСЯ розм., ОБРОДИ́НИТИСЯ розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ розм. — Недок.: наро́джувати, роди́ти, розро́джуватися. Одарка й Катерина не спускали з Яринки очей, ходили біля неї так, ніби вона була першою жінкою на світі, що мала народити (М. Зарудний); Солоху взяли в тюрму. Там вона й родила (Панас Мирний); На ту гору усе лізуть ті жінки, що на цім світі не розродились (І. Манжура); Через два тижні Мелашка обродинилась: вона мала сина (І. Нечуй-Левицький); У мене жінка розсипалась (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обродитися — оброди́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обродитися — -роджуся, -родишся, док., розм. Народити дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обродитися — ОБРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док., розм. Народити дитину. Він розказував в училищі, що у прокурора обродилась покоївка (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 338). Словник української мови в 11 томах
  4. обродитися — ОБРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док., розм. Народити дитину. Скільки хворих! Той скалічився на роботі, .. тому живіт болить, там жінка не може сама обродитись (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  5. обродитися — Оброди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Разрѣшиться отъ бремени. Да як вона обродилася, то найшлось троє діток — хлопці. Рудч. Ск. II. 90. Словник української мови Грінченка