обрубити

ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника); Підшивав (ковдру) рівно 2 години, аж втомився (М. Коцюбинський); Обрублювати сорочку; — Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (пісня). — Пор. 1. обшива́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрубити — обруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрубити — див. обрублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрубити — ОБРУБИ́ТИ див. обру́блювати. Словник української мови в 11 томах
  4. обрубити — ОБРУБИ́ТИ див. обру́блювати. Словник української мови у 20 томах