обслизлий
СЛИЗЬКИ́Й (який майже не утворює тертя, який важко втримати; на якому важко втриматися), КОВЗКИ́Й, ХОВЗЬКИ́Й діал.; ПОРСКИ́Й (якого ледве можна утримати в руках); ОБСЛИ́ЗЛИЙ рідше (укритий слизом). На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Козланюк); Слизька глина осувалась під ногами (О. Донченко); Поки збігала (Люба) з ковзкого горба, сотні догадок.. промайнули в її голові (В. Бабляк); Побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обслизлий — обсли́злий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- обслизлий — -а, -е, розм. Покритий слизом; слизький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обслизлий — ОБСЛИ́ЗЛИЙ, а, е, розм. Покритий слизом; слизький. Їмость [її милість] побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- обслизлий — ОБСЛИ́ЗЛИЙ, а, е, розм. Покритий слизом; слизький. Їмость [її милость] побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Март., Тв., 1954, 437). Словник української мови в 11 томах