обслизлий

СЛИЗЬКИ́Й (який майже не утворює тертя, який важко втримати; на якому важко втриматися), КОВЗКИ́Й, ХОВЗЬКИ́Й діал.; ПОРСКИ́Й (якого ледве можна утримати в руках); ОБСЛИ́ЗЛИЙ рідше (укритий слизом). На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Козланюк); Слизька глина осувалась під ногами (О. Донченко); Поки збігала (Люба) з ковзкого горба, сотні догадок.. промайнули в її голові (В. Бабляк); Побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обслизлий — обсли́злий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обслизлий — -а, -е, розм. Покритий слизом; слизький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обслизлий — ОБСЛИ́ЗЛИЙ, а, е, розм. Покритий слизом; слизький. Їмость [її милість] побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. обслизлий — ОБСЛИ́ЗЛИЙ, а, е, розм. Покритий слизом; слизький. Їмость [її милость] побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Март., Тв., 1954, 437). Словник української мови в 11 томах