обслідувати

ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з'ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. — Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути (обгля́нути), огле́діти (обгле́діти) розм. обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір'я — бачить. Хто під'їжджає до кооперації бричкою — бачить (О. Підсуха). — Пор. перевіря́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обслідувати — (ретельно ознайомлюватися з ким, чим) обстежувати, оглядати. Словник синонімів Полюги
  2. обслідувати — обслі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обслідувати — див. ОБСТЕЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. обслідувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Уважно, ретельно оглядати що-небудь; робити огляд з метою розвідування, дослідження; обстежувати. || Робити огляд з метою перевірки чого-небудь; знайомитися зі станом справ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обслідувати — Досліджувати, дослідити, подосліджувати, звідувати, звідати, позвідувати, вивідувати, вивідати, повивідувати, розвідувати, розвідати, порозвідувати, стежити, вистежувати, вистежити, повистежувати, достежувати, достежити, подостежувати, зістежувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. обслідувати — ОБСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., кого, що і без прям. дод. Уважно, ретельно оглядати кого-, що-небудь; робити огляд з метою обстеження, розвідування, дослідження; обстежувати. Словник української мови у 20 томах
  7. обслідувати — ОБСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Уважно, ретельно оглядати що-небудь; робити огляд з метою розвідування, дослідження; обстежувати. Словник української мови в 11 томах