обтавати
ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.: відта́нути, розме́рзнутися, розме́рзтися, розморо́зитися, відме́рзнути, відме́рзти, прота́нути, обта́нути. За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Під першим громом розмерзається земля! (М. Стельмах); Морожена риба краще розморожується в підсоленій воді; Під чобітьми протане сніг — знов шуміть голубій весні (М. Рудь); Дорога пішла поміж чагарником, придавлена до землі важкими брилами мерзлого снігу, що обтавали по краях (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтавати — обтава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обтавати — -таю, -таєш, недок., обтанути і обтати, -ану, -анеш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтавати — ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ОБТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу. Звірюка до Огню підскочив .. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Є. Гребінка); До .. Словник української мови у 20 томах
- обтавати — ОБТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ОБТА́НУТИ, ну, неш, док. Звільнятися під дією тепла від намерзлого з поверхні, з країв льоду, снігу. Звірюка до Огню підскочив.. І став він обтавать, аж пара з шерсті йде (Греб., І, 1957, 71). Словник української мови в 11 томах