обтріпувати
ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся (Яким), обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтріпувати — обтрі́пувати 1 дієслово недоконаного виду обтрушувати розм. обтрі́пувати 2 дієслово недоконаного виду шарпати, рвати; робити пошарпаним Орфографічний словник української мови
- обтріпувати — (сніг) стріпувати, струшувати, обтрушувати, збивати; ур. отрясати. Словник синонімів Караванського
- обтріпувати — I -ую, -уєш, недок., обтріпати, -аю, -аєш, док., перех., чим, з чого і без додатка, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати. || чим, від чого і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтріпувати — ОБТРІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, чим, з чого, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати. Словник української мови у 20 томах
- обтріпувати — Обтрі́пувати, -пую, -пуєш; обтрі́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обтріпувати — ОБТРІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ОБТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., чим, з чого і без додатка, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати. Словник української мови в 11 томах
- обтріпувати — Обтріпувати, -пую, -єш сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть. Словник української мови Грінченка