обхвачувати

ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. про взуття); ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) (перев. про одяг — доладно, вишукано). — Док.: облягти́, обтягти́, обтягну́ти, обхопи́ти (охопи́ти), обійня́ти, обіп'ясти, обіпну́ти, обли́пнути, обліпи́ти, приста́ти, обхвати́ти, обти́снути, обжа́ти, обви́ти, опови́ти, пови́ти, обгорну́ти (огорну́ти). Одягла (Зоня) свій парадний чорний костюм — фрак, що облягав її фігуру, наче лаковий листок (Ірина Вільде); Халяви чобіт щільно облягають литки; Витканий матір'ю червоний пояс туго обхоплював її стрункий стан (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Синя, золотом ткана туніка обіймала чудові форми молодого, наче з рожевого мармуру витесаного тіла (Юліан Опільський); Плаття було тепер тісне на неї, обпинало її (І. Сенченко); Обігнали згорбленого чоловіка в білому плащі, який облипав навколо його незграбного тіла (Є. Гуцало); Піднялася (Аглая Феліцітас). Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (О. Кобилянська); Чорна сукня міцно обхвачувала її повні плечі (І. Нечуй-Левицький); Черевички на високих каблучках тісно обжимають вузеньку ступню (Григорій Тютюнник); Гнучкий стан (Дзвінки) обвивали дорогі запаски (В. Гжицький); Довга та чорна шата, мов хмара, його обгортала (Леся Українка); Чорна кашемірова сукня огортала її стан (А. Шиян).

ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХОПЛЮВАТИ) що (обводити руками, рукою навколо чого-небудь), ОБІЙМА́ТИ, ОБНІМА́ТИ, ОБСЯГА́ТИ розм., ОБХВА́ЧУВАТИ розм. — Док.: обхопи́ти (охопи́ти), обійня́ти, обня́ти, обсягти́, обхвати́ти. Ось дуб — могутній велетень.. Ми втрьох його обхопимо, та кола не зімкнем! (Н. Забіла); Юра.. охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору (Ю. Смолич); Червоноармійці сиділи на ґанку, обійнявши гвинтівки (С. Журахович); Він знову не міг заснути і лежав, обнявши подушку (І. Сенченко); (Лісовик:) Вже німці міряли його (дуба), навколо втрьох постававши, обсягли руками (Леся Українка); Сів на лаві й голову важку, що як не розвалиться од думок та од болю, обхватив руками, як обручами (А. Головко). — Пор. 1. обійма́ти.