обчикрижити

ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм., ОБКРОМСА́ТИ розм., ПІДЧИКРИ́ЖИТИ розм. (надто коротко). — Недок.: обрі́зувати (обріза́ти), підрі́зувати (підріза́ти), обтина́ти, втина́ти (утина́ти), підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив (Тиміш) вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п'явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).

СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм., ОБСКУБУВАТИ розм. (невміло або необережно стригти). — Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони (вуса) вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчикрижити — обчикри́жити дієслово доконаного виду жарт. Орфографічний словник української мови
  2. обчикрижити — -жу, -жиш, док., обчикрижувати, -ую, -уєш, недок., перех., жарт. Те саме, що обрізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчикрижити — ОБЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, жарт. Те саме, що обрі́зати. – Ми знайдемо [сукно]! – він каже сам собі, – Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. обчикрижити — обчикрижити → обцибушити 3 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. обчикрижити — Обчикри́жити, -кри́жу, -кри́жиш; обчикри́ж, -кри́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обчикрижити — ОБЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., жарт. Те саме, що обрі́зати. — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Гл., Вибр., 1957, 62); Він [піп] зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до "кримінального розшуку" за співробітника (Еллан, II, 1958, 49). Словник української мови в 11 томах
  7. обчикрижити — Обчикрижити, -жу, -жиш гл. Обрѣзать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу. Гліб. Словник української мови Грінченка