обідок

ОБЛЯМІ́ВКА (те, що по краях смугою обрамовує, оточує що-небудь), БОРДЮ́Р, ОБІДО́К, О́БВІ́ДКА, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОБЛЯМУВА́ННЯ, БЕРЕГИ́ тільки мн., КАНТ рідше. — Ці камені йдуть на облямівку шляхів міста, — відповідає засмаглий, з сивими бровами каменяр (Т. Масенко); За аркою починалась алея з широким бордюром квітів по обидва боки (П. Панч); Нова тарілка, з позолоченим обідком, так і випорснула в Уляни з рук (В. Кучер); Очі (Несторової), колись живі і блискучі, тепер були постійно у червоних обвідках, змучені й страдницькі (Ірина Вільде); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Ю. Смолич); Великі горіхові очі (Ніни) в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій (О. Копиленко); Коридор зеленів килимовою доріжкою з червоними берегами (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідок — обідо́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обідок — рідко ободок, -дка, ч. 1》 Зменш. до обід. 2》 Смужка, облямівка, яка обрамовує, оточує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обідок — ОБІДО́К, рідко ОБОДО́К, дка́, ч. 1. Зменш. до о́бід. На носі сиділи традиційні окуляри в нікельованих ободках (П. Панч); Настало повне затемнення .. Крізь сутінки пробивається вузенький обідок корони Сонця (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обідок — ОБІДО́К, рідко ОБОДО́К, дка́, ч. 1. Зменш. до о́бід. На носі сиділи традиційні окуляри в нікельованих ободках (Панч, Синів.., 1959, 6); Настало повне затемнення.. Крізь сутінки пробивається вузенький обідок корони Сонця (Рад. Укр., 16.11 1961, 4). Словник української мови в 11 томах