обідратися

ОБНОСИ́ТИСЯ (зносити, порвати свій одяг, своє взуття), ОБІРВА́ТИСЯ підсил. розм., ОБІДРА́ТИСЯ підсил. розм., ОБДЕ́РТИСЯ підсил. розм., ОБША́РПАТИСЯ підсил. розм., ОБТРІПА́ТИСЯ підсил. рідше. Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); — Обірвались ми, синку, на тій косовиці. — Та ми, скажу, такі з дому йшли (прислів'я); — Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня (І. Котляревський); Поїхав пан з фурманом в дорогу, і каже пан до фурмана: "Ото обдерлися ми в дорозі." — "Ні, пане, ми так з дому виїхали!" (збірник "Україна сміється"); В дорозі нидіє (чумак) двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця (П. Гулак-Артемовський).