обіймище

ОБХВА́Т (побутова міра товщини циліндричного предмета, що дорівнює відстані між кінцями пальців рук, витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього), ОБІ́ЙМИЩЕ розм., ОБІ́ЙМИЦЯ розм. Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в'яз.. неспогадано розбила весняна гроза (В. Логвиненко); Стовбури дерев ледве можна обхопити в обіймища двом чоловікам (І. Нечуй-Левицький); От виліза він на високий замок, В руках — аркан на шістдесят обіймиць (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіймище — обі́ймище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обіймище — Обмах, обіймиця, сов. обхват. Словник синонімів Караванського
  3. обіймище — -а, с., розм., рідко. Те саме, що обхват 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обіймище — ОБІ́ЙМИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Серед них [мечетей] найкраща Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п'ять обіймищ заввишки (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. обіймище — Обі́ймище, -ща, -щу, -щем; -мища, -мищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обіймище — ОБІ́ЙМИЩЕ, а, с., розм., рідко. Те саме, що обхва́т 2. Серед них [мечетей] найкраща Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п’ять обіймищ заввишки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 188). Словник української мови в 11 томах
  7. обіймище — Обіймище, -ща с. Обхватъ. Такі дуби верш, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. Словник української мови Грінченка