овощ

О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал. Усі каюки й шаланди, які привозили овочі з Олешок, Кардашина, ба й з Голої Пристані, оглядав сам Швед (Ю. Яновський); Багрич і Корунов поснідали салатом з городини (Л. Дмитерко); Вербівка зеленіла своїми вербами, садками та огородиною (І. Нечуй-Левицький); Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овощі (М. Коцюбинський); Я.. не розбирав, чи нищу шкідливі рослини.., чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (І. Франко); Насмикав досить ярини (Андрійко), з якої думав зварити юшку (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овощ — о́вощ іменник чоловічого роду, істота овоч арх. Орфографічний словник української мови
  2. овощ — див. овоч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овощ — О́ВОЩ див. о́воч. Словник української мови у 20 томах
  4. овощ — О́ВОЩ див. о́воч. Словник української мови в 11 томах
  5. овощ — Овощ, -щу м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. Мр. III. 8. Словник української мови Грінченка