оголомшувати

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ (ОГЛУША́ТИ), ПРИГЛУ́ШУВАТИ (ПРИГЛУША́ТИ), ГЛУШИ́ТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшити діал. пришоло́мити діал. Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); — Буна дзіва! — сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (про чиїсь дії, слова, збіг обставин тощо — ставити когось у скрутне становище), ПРИБИВА́ТИ розм., ПРИШИБА́ТИ розм., ПРИВ'Я́ЛЮВАТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, приби́ти, пришиби́ти, пришибнути, прив'яли́ти, ошеле́шити, оголо́мшити. Раптовість удару так приголомшила ворога, що колона змішалася (Ю. Бедзик); Несподівана поява Матвія прибила його (Мирослав Ірчан); Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, — ...так журба пришибла (Ганна Барвінок); Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик); Він міркував собі, що коли у Бенедя що злого на думці, то таке пряме питання оголомшить і змішає його (І. Франко).