одужувати

ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. рідко, ОСТЕ́РБУВАТИ заст.; ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ (лікуючись, ставати здоровим). — Док.: ви́дужати, оду́жати, попра́витися, опра́витися, ви́чуняти, очу́няти, прочу́няти, відкли́гати, окли́гати, окли́гнути, оздорови́тися, оздорові́ти рідше ви́чухатися, воскре́снути, відволо́датися заст. осте́рбати, осте́рбнути, ви́лікуватися. Мама ще й сьогодні в ліжку, хоч уже видужує (Леся Українка); Через два тижні Соломія почала одужувати (І. Нечуй-Левицький); Думав — от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше, вже тиждень не встаю з постелі (М. Коцюбинський); Друга нога .. тепер вже зовсім перестала, а сама я теж досить оправилась (Леся Українка); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла (Панас Мирний); За якийсь тиждень він очуняв, ожив, зліз із печі (С. Журахович); Іван трохи оклигав і почав допомагати вітчимові по господарству (П. Колесник); Я.. занедужав та ще й досі після хвороби як слід не вичухався (Панас Мирний); Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає (О. Богомолець); Остап уже одволодався і сидів на призьбі (Ф. Бурлака); Це так як одужувати, дак без ліків швидше остербаєш (Б. Грінченко); Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одужувати — оду́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. одужувати — Видужувати, ставати на ноги, оклигувати, очунювати, вичунювати, вичухуватися, повертати <�приходити> до здоров'я; (- тварин) виходжуватися; док. Словник синонімів Караванського
  3. одужувати — Одужати, видужати, видужувати, виздоровлювати, виздоровляти, вихворюватись, виходжуватися, вичуняти, вичухуватися, відволодатися, відклигати, відслабувати, відхворіти, відхорувати, здоровіти, здоровшати, вставати (після хвороби), огаламувати... Словник синонімів Вусика
  4. одужувати — -ую, -уєш, недок., одужати, -аю, -аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одужувати — ОДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби. Зінько наче й одужував, але вельми помалу. Кашляв і казав, що болять груди (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. одужувати — ОДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби. Зінько наче й одужував, але вельми помалу. Кашляв і казав, що болять груди (Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. одужувати — Одужувати, -жую, -єш сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. ЗОЮР. І. 14. Нехай одужає і буде жива. Єв. Мр. V. 23. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити. Харьк. г. Словник української мови Грінченка