оживитися

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо — появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ("Запорожці").. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).

ОЖИВА́ТИ (про природу після зими), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ВІДЖИВА́ТИ, ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИСЯ діал. — Док.: ожи́ти, пробуди́тися, проки́нутися, збуди́тися, просну́тися, відроди́тися, віджи́ти, воскре́снути, відживи́тися, оживи́тися. Настає весна. Все оживає, радіє (Панас Мирний); За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко); Природа просипається від зимового сну (О. Донченко); Весна!.. Відживає і небо й земля — Квітки на землі, а на небі проміння (Б. Грінченко); Найчарівнішою, найжаданішою для серця хлібороба завжди була весна, з життєдайним теплом якої воскресала завмерла природа (з науково-популярної літератури); — Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Леся Українка); Тануть сніг почав поволі. Всі дерева оживились, Перші проліски з'явились (В. Іванович).

ОЖИВА́ТИ від чого, чим і без додатка (про місто, вулицю і т. ін. — сповнюватися життям, рухом, діяльністю людей тощо), ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ОЖИ́ВЛЮВАТИСЯ рідше, чим і без додатка. — Док.: ожи́ти, оживи́тися. Будинок уже заселявся, оживав (Д. Ткач); Дім її батьків більше оживився, бували частіше гості (Н. Кобринська); Борислав почав оживлюватися (І. Франко).