ознобляти

ЗАСТУДИ́ТИ (застудою спричинити яку-небудь хворобу), ПРОСТУДИ́ТИ рідше, ОСТУДИ́ТИ, ОЗНОБИ́ТИ діал., ПЕРЕСТУДИ́ТИ діал.; ПРОТЯГТИ́ (ПРОТЯГНУ́ТИ), ПРОДУ́ТИ розм. (протягом, крізним вітром). — Недок.: засту́джувати, просту́джувати, осту́джувати, ознобля́ти, пересту́джувати, протяга́ти (протя́гувати). Никанор перевернувся, нап'яв на себе кожуха. Йому тягло крижі, мабуть, він застудив їх, бо в обід полежав трохи на вогкій ниві (І. Микитенко); Дівчина в дорозі зіпріла, потім промокла під дрібним, але густим дощем, простудила ноги (Л. Дмитерко); Гаврило молоко возить, чи стане він в багнищі топтатись? Щоб остудить ноги, пороз'їдало щоб, покрутило..? (К. Гордієнко); (Самосад:) А в вас знову флюс... І де це вас знову так продуло?.. (О. Корнійчук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ознобляти — ознобля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ознобляти — -яю, -яєш, недок., ознобити, -блю, -биш; мн. озноблять; док., перех. 1》 діал. Застуджувати. 2》 рідко. Охолоджувати, остуджувати (тіло). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ознобляти — ОЗНОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗНОБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. ознобля́ть; док., кого, що. 1. діал. Застуджувати. 2. рідко. Охолоджувати, остуджувати (тіло). Словник української мови у 20 томах
  4. ознобляти — ОЗНОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЗНОБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. ознобля́ть; док., перех. 1. діал. Застуджувати. 2. рідко. Охолоджувати, остуджувати (тіло). Словник української мови в 11 томах