окислення

ОКИ́СЛЕННЯ хім. (сполучення якоїнебудь речовини з киснем), ОКИ́СНЕННЯ, ОКИ́СЛЮВАННЯ, ОКСИДА́ЦІЯ. Процес приєднання кисню до металу називається окисленням (з підручника); Виділювана внаслідок окиснення вуглекислота видаляється з організму через легені в процесі видиху (з посібника); Інсулін сприятливо впливає на процес окислювання (з журналу); Оксидація полягає в тому, що мінерал під впливом кисню й водню перетворюється на сполуку більш стійку в певних умовах (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окислення — оки́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окислення — [окислеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. окислення — ОКИ́СЛЕННЯ, я, с., хім. Те саме, що оксида́ція. Реакція приєднання кисню до якої-небудь речовини належить до числа реакцій окислення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. окислення — Відокремлення електронів від іонів, атомів або молекул однієї речовини молекулами іншої речовини, яку називають окисником; відбувається водночас із відновленням; у вужчому значенні — приєднання кисню або відокремлення водню. Універсальний словник-енциклопедія
  5. окислення — ОКИ́СЛЕННЯ, я, с., хім. Сполучення якої-небудь речовини з киснем; оксидація. Реакція приєднання кисню до якої-небудь речовини належить до числа реакцій окислення (Хімія, 7, 1956, 34). Словник української мови в 11 томах