оклеїти

ОБКЛЕ́ЮВАТИ (ОКЛЕ́ЮВАТИ) (клеючи, вкривати поверхню чого-небудь), ОБЛІ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: обкле́їти (окле́їти), обліпи́ти. Вони почали обклеювати шибки на веранді (В. Кучер); Ніна Федорівна набрала з нього (джерела) води повну пляшку, оклеїла її етикеткою (О. Гончар); І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклеїти — окле́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оклеїти — див. оклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оклеїти — ОКЛЕ́ЇТИ див. окле́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. оклеїти — ОКЛЕ́ЇТИ див. окле́ювати. Словник української мови в 11 томах