оксамитний

НІ́ЖНИЙ (приємний на вигляд, на дотик); ОКСАМИ́ТОВИЙ, ОКСАМИ́ТНИЙ, БАРХАТИ́СТИЙ (подібний до оксамиту); ШОВКО́ВИЙ, ШОВКОВИ́СТИЙ (подібний до шовку). Білявка витерла ніжною батистовою хустинкою свої проліски (І. Цюпа); Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (М. Коцюбинський); Ковил, ще по-весняному шовковистий, стояв нерухомо і білів удалині (З. Тулуб). — Пор. 1. приє́мний.

ОКСАМИ́ТОВИЙ (зроблений, пошитий з оксамиту; обшитий, обтягнутий оксамитом; схожий на оксамит), ОКСАМИ́ТНИЙ, БА́РХАТНИЙ. На ньому був короткий оксамитовий жупан (Я. Качура); Вона.. сіла на оксамитову канапку (І. Нечуй-Левицький); Ось його хата,.. з теплою солом'яною стріхою, порослою оксамитовим мохом (О. Довженко); На м'якому оксамитному фотелю сидить молодий хлопець (М. Коцюбинський); Хай мармурова лялька ця заплаче, І сльози заблищать з-під оксамитних вій (Л. Забашта); Бархатні брови.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксамитний — оксами́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оксамитний — [оксамитнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. оксамитний — -а, -е. Те саме, що оксамитовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оксамитний — ОКСАМИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що оксами́товий. Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові.., штани широкі – оксамитні, каптан із синього єдвабу (Панас Мирний); Одна з артистичних кімнат у філармонії. М'які оксамитні канапи, драпування (І. Словник української мови у 20 томах
  5. оксамитний — Оксами́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оксамитний — ОКСАМИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що оксами́товий. Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові.., штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Мирний, IV, 1955, 225); Із клубу зробили тимчасову спальню. Словник української мови в 11 томах
  7. оксамитний — Оксамитний, -а, -е Бархатный. ЗОЮР. І. 78. В червоних штанях оксамитних. Шевч. Словник української мови Грінченка