оксидатор
ОКИ́СЛЮВАЧ хім. (речовина, що окислює або сприяє окисленню), ОКИСНИ́К, ОКСИДА́ТОР. Розкладаючись, перекис водню утворює воду й вільний кисень, який може правити за окислювач для згорання відповідного пального (з журналу); Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оксидатор — оксида́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оксидатор — -а, ч. Те саме, що окисник і окиснювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оксидатор — ОКСИДА́ТОР, у, ч., хім. Те саме, що окисни́к. На нафтопереробному заводі чотири дистиляційні куби було переобладнано на оксидатори бітумів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах